Сумщина Слобідська

Суми-Лебедин-Тростянець-Охтирка-Буймерівка

м. Суми 

Місто  засновано у 1655 році, коли сто козацьких родин оселились на старому Берлицькому городищі, біля річки Суми, яка впадала в річку Псел. 

Обшир від Червоної площі до площі Незалежності – це той район, звідки почилося місто. Протягом 1656-1658 років на цьому місті будувалась фортеця, навколо фортеці викопали глибокий і широкий рів і насипали вали. Їх залишки збереглися до наших днів на вулицях Кооперативній та Козацький Вал. Найбільш міцними оборонні споруди були з півдня, де між річками Сумкою і Пслом зробили перекоп, що проходив у районі нинішньої Перекопської вулиці.

У 1659 році утворено Сумський слобідський козацький полк, який являв собою військову і адміністративно-територіальну одиницю. Першим Сумським полковником став отаман Герасим Кондратьєв, під проводом якого прийшли переселенці, котрі заснували місто. У 1659, 1663, 1668 рр. фортеця  витримала облогу  з боку татар. Козаки Сумського полку у 1677, 1678рр. відзначилися в боях з турками біля Чигиріна. Під час кримських походів 1687 і 1689 рр. Суми відігравали роль збірного пункту російської армії. 

В період Північної війни в Сумах з 26 грудня 1708 року по 3 лютого 1709 року перебував Петро I, а також  частини російської армії, її генеральний штаб. В Сумах проводились важливі військові наради. 

До 1732 року місто було полковим центром, у 1732 – 1743 роках підпорядковувалось  Комісії  по влаштуванню Слобідських полків, що знаходилась в Сумах. З 1743 року і до ліквідації полкового устрою Суми – центр провінції, повітове місто Слобідсько-Української, потім Харківської губернії.

Найстарішими вулицями в місті є Соборна та Воскресенська, які зберегли історичне планування, низку архітектурних споруд XVIII-XIX ст.

Краєзнавчий музей

З історією міста  можна ознайомитись в експозиції обласного краєзнавчого музею, який знаходиться в будинку колишньої Земської управи. В музеї експонуються матеріали з розкопок  на вулиці Воскресенській  та Соборній, діорама „Будівництво Сумської фортеці”, козацька зброя та спорядження, портрет та документи полковника Г.Кондратьєва.

Міська ратуша 
( к.18-серед.19 ст.)

Вул. Соборна, 33. У цьому будинку містились у різні часи : міська ратуша, міська дума, міська управа, управління поліції.

м. Лебедин       

З 1658 р. Лебедин  - сотенне містечко  Сумського слобідського козацького полку. Містечко було обнесено земляними укріпленнями у вигляді валу, сліди його лишилися і зараз, про це  нагадують назви вулиць Перекоп, Замкова.

Під час Північної війни Лебедин був одним з опорних пунктів російської армії.  З 20 листопада по 26 грудня 1708 року тут перебував     Петро I разом з генеральним штабом.
З Лебедином пов’язана одна з найтрагічніших сторінок історії України, коли  наприкінці 1708 р. князь О.Д. Меншиков чинив тут суд над прихильниками гетьмана Івана Мазепи. Пам’яткою про ті трагічні події є символічна могила 900 закатованих козаків, на якій встановлено козацький хрест і меморіальну дошку.
У XVIII ст. Лебедин швидко зростав, внаслідок чого у 1780 р.  дістав статус міста, йому був наданий  герб.

Воскресенська церква

Церква дерев’яна, зведена у  1789 р., в  ній  вдало поєднані  елементи барокко, класицизму  і місцевий архітектурний колорит.  Церква є пам’яткою архітектури  національного значення. 

Торгові ряди
  
Збудовані  у 1868 р. за традиційним принципом - одноповерхові муровані крамниці у вигляді велетенського каре з двома в’їздами зі сходу і заходу. Торгові ряди зведено у стильових формах пізнього провінційного класицизму.

Краєзнавчий музей

Його експозиція  розміщена в кількох  залах : “З історії краю”, “Музична спадщина Лебединщини”, “Лебединщина сьогодні” та “Природа рідного краю”

Художній музей 

має  одну із найкращих в Україні художніх збірок українського парсунного портрету ХУШ ст., творів   Д.Левицького, В.Полєнова, С.Васильківського, В.Мясоєдова, В. Сєрова, родини Кричевських та  інших.

м. Тростянець 

Місто Тростянець засновано у  1660 році переселенцями з Правобережжя. Населенні пункти краю з часу виникнення входили: 1659-1726 рр. в Охтирський полк Київської губернії; 1727-1765 – в Охтирський полк  Белгородської губернії, 1765-1780-  в Охтирську провінцію  Слобідсько – Української губернії Російської імперії. Козацькі слобідські полки  відіграли значну роль у захисті  південних кордонів Російської держави. Серед них і Охтирський полк, склад якого формувався із населення краю. Козаки покрили себе  славою у боротьбі з татарами і турками, брали участь у всіх військових компаніях Росії: Північній війні,  війні за здобуття Криму. Основу життя Тростянця  в старі часи становив маєток князів Голіциних, який у другий половині XIX ст. перейшов у власність відомого промисловця Л.Кеніга, котрий реконструював палацовий ансамбль і систему парків та влаштував тут цукроварню й низку промислових підприємств. У цьому маєтку з 1864 року епізодично бував великій російський композитор П.Чайковський. Викликає інтерес старовинний парк, що колись прилягав до панської садиби, а нині з’єднався з чудовим куточком природи  - урочищем Нескучне. 

Садиба Л.Є.Кеніґа,
кін. XVIII-ХІХ ст. 

Садибний комплекс, що включає головний будинок (палац), так званий Круглий двір, сторожку і рештки парку, міститься у центрі Тростянця на трохи підвищеному правому березі р.Боромлі. 

Садиба у Тростянці була заснована у 1720 р., коли російський імператор Петро І подарував Тростянець своєму духівнику, місцевому уродженцю, протоієрею Тимофію Васильовичу Надаржинському. У 1840-х рр. – садиба перейшла до князів Голіциних. Садибний будинок  є будівлею в стилістиці неокласицизму з елементами бароко. У інтер'єрі збереглися парадні дубові сходи на другий поверх, дверні портали з волютами, танцювальний зал, прикрашений штукатурним ліпленням і скульптурою з чотирма каріатидами. 

Садиба Л.Є.Кеніґа у Тростянці має значну історико-архітектурну й меморіальну цінність, як рідкісний збережений зразок панської садиби, вирішеної в стилістиці історизму.

Круглий двір 

розташований поряд з садибним будинком. Зведений у 1820-х рр. для цирку, манежу і господарських потреб. Споруда вирішена в романтичній стилістиці з елементами неоготики . У вежах первісно жили актори кріпосного театру і цирку князів Ґоліциних. Всередині споруди вздовж стін розташовувалися ложі для глядачів, а в центрі просто неба була циркова арена, навколо якої – манеж для коней. Ця пам’ятка є унікальною за своїм об'ємно-просторовим вирішенням і функціональним призначенням. 


Благовіщенська церква 

Церква була закладена у 1744 р. Будувалася шість років коштом власників Тростянця дворян Надаржинських. Освячена  у 1750 р. Архітектура храму витримана в стилістиці бароко з елементами раннього класицизму. Оздоблення інтер'єра належить до пізніших часів, зокрема іконостас –                поч. ХХ ст. Благовіщенська церква є найдавнішою будівлею Тростянця й унікальною пам'яткою церковної архітектури Слобожанщини. 

м. Охтирка


У 1641р.  на горі Охтир, на підвищеному правому березі Ворскли, поблизу с. Чернеччина, закладено Охтирську фортецю. 
У  1651р.  засновано Охтирський козацький полк. За розміром території  та кількістю населення Охтирський полк займав третє місце в імперії, поступаючись тільки перед Харківським і Сумським. На кінець XVII ст. до нього входили 12 міст, 26 слобод, села і хутори. Найбільшим землевласником на той час був Охтирський полковник Іван Перекрьостов. 
У 1660 р.  Охтирський і Острогозький полки відзначились у битві з кримськими татарами на річці Кальміус, навесні 1677 р. брали участь у відсічі наступу великої турецької армії під командуванням Ібрагіма Паші.

Північна війна між Росією і Швецією 1708-1709рр  не оминула територію Охтирщини. Сюди 4 лютого приїхав Петро I. Перед наближенням шведів охтирчани підпалили передмістя Охтирки. Ворогу ніде було укріпитися. Значні сили шведів переправилися через Ворсклу біля                       с. Куземин, в якому з початку лютого стояв зі своїми частинами генерал-майор Круз. Жителі Куземина, на той час невеличкого містечка, приєднувались до козацьких загонів і разом з ними брали участь у невпинних нападах на шведські військові частини. Круз наказав спалити містечко. Така доля спіткала Хухру, Лутище й інші села цього куточка Сумщини . 

Вкрив свої знамена славою під час Вітчизняної війни 1812 року Охтирський гусарський полк.  Серед імен гідних пам’яті і слави – ім’я поета Дениса Давидова, який очолив народний опір під час війни. 

Охтирський краєзнавчий музей 

Зберігає матеріали про історію козацьких полків Сумщини, адже Охтирка довго залишалась військовим поселенням, полковим містом, центром одного з п’яти  слобідських козачих полків. У музеї зберігаються  також матеріали, які розповідають про зв’язок з нашим краєм легендарного козака І. Сірка.

Покровський собор 

Комплекс собору  розташований у південній частині історичного середмістя Охтирки за межами колишньої земляної фортеці. Складається з трьох різночасових мурованих споруд: Покровського собору, Введенської церкви, дзвіниці та церкви Різдва Христова. Найвищою і наймасивнішою спорудою комплексу є Покровський собор. Він закладений 25 квітня 1753 р. в річницю коронації російської імператриці Єлизавети Петрівни, котра пожертвувала на будівництво собору 2000 рублів сріблом. Собор заснували на місці, де в 1739 р. явилася чудотворна ікона Охтирської Богородиці. Автором проекту собору був знаменитий московський архітектор князь Дмитро Васильович Ухтомський. На місці будівництвом керував архітектор Семен Дудинський. Будівництво собору завершили у 1768 р. і тоді ж його освятили. Споруда вирішена в стилістиці бароко і представляє рідкісний, тільки на Слобожанщині відомий тип тридільного храму з тринавовим чотиристовпним центральним компартиментом. 
Покровський собор в Охтирці є пам'яткою архітектури національного значення Це унікальний витвір Слобожанської регіональної школи монументальної архітектури доби бароко, надзвичайно високохудожній і неповторний за розпланувально-просторовою структурою.

Охтирський район 

с. Чернеччина

Троїцький монастир
(Свято – Троїцький Охтирський чоловічий монастир).

Монастир міститься поблизу с. Чернеччина на старовинному Охтирському городищі .У 1641 р. на цьому городищі було засноване прикордонне місто Ахтир (Ахтирськ), зруйноване 1652 р. У 1654 р. в південно-західній частині покинутого городища 40 ченців ЛебединськогоТроїцького монастиря, котрі на чолі з ігуменом Іоанникієм прийшли з Правобережжя, заснували монастирПервісно він називався Благовіщенським. Всі його дерев'яні споруди (Благовіщенську церкву, трапезну, келії) й укріплення зведено у 1671-1676 рр.У першій чверті   XVIIІ ст. титарем монастиря став духівник російського імператора Петра І Тимофій Васильович Надаржинський, коштом якого в 1724-1727 рр. збудовано мурований Троїцький собор. Тоді ж монастир перейменовано на Троїцький і оточено цегляним оборонним муром.  У 1741 р. споруджено муровані: оборонну дзвіницю, трапезну з церквою Св.Петра і Павла, келії.

У  1920 р. монастир було закрито,  тут містилася дитяча колонія. Пізніше, в 1940-х рр., зруйновано собор і всі споруди за винятком оборонної дзвіниці.

Дзвіниця Охтирського Троїцького монастиря – рідкісний збережений зразок монастирської дзвіниці оборонного типу першої половини XVIII ст. Нині вона є пам'яткою архітектури місцевого значення.  Нині монастир відроджується. Потребує відродження  і Охтирське городище, на якому він розташований,  як комплексна пам'ятка природи, археології та історії.